###Перша ліга. Волинь - Геліос 3:0. Хто атакує, той виграє… ###

"Волинь" - "Геліос" 3:0

Голи: Пищур 49, Павлов 78, Лісовий 86

Волинь: Неділько, Ковальчук (Вишняк, 75), Рубцов, Карковський, Лопес (Марковець, 84), Кінаш, Лісовий (Полянський, 88), Дручик, Пищур, Павлов (Гущин, 81) Карасюк (Жук, 67)

"Геліос": Пилипенко, Тарасенко, Даудов, Ткачов, Романець, Ільїн, Рамазанов, Лещенко (Лавринок, 62), Костюк, Рудь, (Ярмолич, 59), Ростовський

Попередження: Романець (14), Лісовий (29), Рубцов (50), Ростовський (74), Вишняк (89), Дручик (90+2)

На перший матч на своєму полі у 2009 році «Волинь» налаштовувалась доволі-таки серйозно, прагнучи не довести уболівальникам, що й омолоджена команда здатна на більше, аніж зауважують критики. Передумови для досягнення позитивного результату були. По-перше, волиняни на пристойному рівні провели попередній поєдинок проти «Енергетика», що додавало упевненості молодим футболістам, а по друге, суперник у поточній грі був з не надто грізних і тому брати «свої» три очки господарі були просто таки зобов’язані.

Сам матч розпочався, як і годиться, з атак лучан. Гості ж, обравши обережну тактику, діяли на початку лише з одним форвардом, очікуючи на помилки з боку «Волині». Проте уже в перші десять хвилин волиняни змусили серйозно попрацювати кіпера та оборону «сонячних». Спочатку Пищур, прийнявши м’яч по центру, потужно пробив з розвороту – дещо вище. Потім Павлов викотився на ударну позицію на лінію воротарського, але замешкався з ударом і дозволив оборонцям ліквідувати загрозу. І, зрештою, потужній дальній удар Лісового прийняли на себе захисники «Геліоса».

Гості ж спробували загострити гру за рахунок активних дій на флангах, але їхні потуги до штрафного майданчика волинян так і не дійшли. Натомість, на 21-й хвилині харків’яни ледве не створили гол у власні ворота. Після навісу Лопеса захисник «Геліоса», розряджаючи обстановку, спрямував було м’яч у свої ворота, але досить оперативно зумів уже у падінні вибити його в поле. Загалом бразильський півоборонець регулярно тішив публіку своїми фінтами, але, надурюючи суперників, ніяк не міг довести свої старання до логічного завершення, втрачаючи м’яч буквально в останній момент ситуації.

Найгостріший момент першої половини гри виник хвилин за п’ятнадцять до перерви. Після атаки волинян лівим краєм м’яч було переадресовано на дальній кут воротарського, де залишений без догляду Пищур спокійнісінько прийняв шкіряного й пробив у дальній кут… Яким чином м’яч пролетів поруч із стійкою – невідомо, але той факт, що оборона гостей із своїми обов’язками справляється не надто добре давав підстави розраховувати, що господарі рано чи пізно свого таки досягнуть. Натомість, «сонячні» зуміли нарешті серйозно потурбувати захисні редути господарів. Спочатку Рудь, випередивши оборонців, надто неточно пробив з вигідної позиції, а потім майстерність довелося демонструвати Недільку, у карколомному відбиваючи м’яч з правої «шістки» після діагонального удару когось з харків’ян. Завершення ж тайму знову пройшло під диктовку «Волині» і ряд гарних нагод мав форвард юнацької збірної України Євген Павлов, але досягнути свого не зумів. То нападника на мить випереджали захисники, то сам Євген у якусь мить «втрачав» позицію, а одного разу своїх партнерів врятував Пилипенко, витягнувши м’яч з кута після удару Павлова головою. Відповідно, на перерву команди пішли за «сухого» рахунку.

Однак, щойно розпочався другий тайм, як лучани змусили гостей витягнути м’яч з сітки. Кінаш з лівого краю високим навісом подав штрафний у карний майданчик, а Пищур, метрів з п’ятнадцяти ледь дотягнувшись до м’яча, завдав разючого удару головою – шкіряний вдарився у землю перед воротарем і залетів під саму стійку у правий від останнього кут – гол!

Пропущений м’яч, однак, змусив стріпонутися гостей і за певний час вони зуміли прибрати до своїх рук ініціативу у центрі поля й повести атаки на ворота волинян. Щоправда, більшою мірою їхні старання небезпекою не завершувалися, однак дві стопроцентних гольових нагоди «сонячні» таки створили, втім – не реалізували. На 61-й хвилині вдала атака лівим флангом завершилася прострілом вздовж воріт, однак форвард «Геліоса», котрий мав би замикати цю подачу на дальній стійці у пустий кут, елементарно проскочив повз м’яч. Не менш небезпечним був і момент на 73-й хвилині, коли Неділько необачно узяв до рук м’яча після відкидки Ковальчука і суддя призначив вільний у штрафному майданчику волинян. Гості ж, розігруючи стандарт, явно обрали не кращий варіант для удару і після короткої відпасовки Костюк вгатив шкіряного у стінку.

Шквал атак «Геліоса» зупинили, як це не дивно, фани «Волині», влаштувавши настільки яскраве та гучне шоу, що навіть погляди уболівальників у ці хвилини були більше привернуті до сімнадцятого сектора, аніж до подій на полі. Можливо, звичайно, що на хід гри це й не вплинуло, але, принаймні, лівий край «сонячних», ближчий до фан-сектору лучан, розпочав давати збої, а, зрештою, й футболісти «Волині», підбадьорені своїми прихильниками, зуміли перехопити ініціативу й виправдали усі сподівання. Для початку двічі потурбував Пилипенка Лопес. Особливо небезпечним був другий удар бразильця – з лівого кута карного у ближній нижній кут, який кіпер з труднощами перевів на кутовий. Проте врятувавти своїх партнерів після подачі стандарту воротар уже не зміг. Кінаш від правого прапорця подав на дальній кут воротарського, Пищур вкотре виграв верхову боротьбу і пробив у ближню «дев’ятку». Пилипенко був готовий до прийому цього м’яча, але прямо перед носом голкіпера вистрибнув Павлов і головою ж підправив шкіряного під поперечину – 2:0. За мить мав забивати традиційно активний Жук, який увірвався до штрафного майданчика, але, перебуваючи сам на сам з воротарем, розгубився і втратив м’яч. Однак третій гол не змусив на себе довго чекати. За кілька хвилин до завершення основного часу Жук зліва відпасував у центр на Кінаша, Ярослав миттєво проштовхнув м’яч уперед на хід Лісовому, а Максим, шикарним й потужним ударом з лівої метрів з 25-ти відправив шкіряного у нижній лівий від Пилипенка кут – красень-гол!

Загалом, цілком заслужена перемога 3:0 повинна додати упевненості волинянам, а їхні прихильники, яких, незважаючи на будній день, зібралося досить-таки немало (ймовірно правий був Віталій Кварцяний, наполягаючи на проведенні поєдинків у робочі дні), отримали достатній заряд бадьорості та упевненості у силах своїх улюбленців.

Володимир Журавчак (старший тренер «Волині): Нам завжди важко дається перша гра другого кола. Завжди відчувається деяка нервозність у діях гравців. Тим більше, що сьогодні багато гравців вийшло на поле перший раз. Ми грали вдома, намагалися м’яч опустити вниз, зіграти більш комбінаційно, тим більше, що у нас є гравці, котрі можуть так грати: Кінаш і Лісовий. Проте в Максима, попри забитий м’яч, сьогодні не пішла гра, але я думаю що у наступних іграх він буде додавати. Лісовий на зборах і на тренуваннях працює дуже добре, ніяких претензій у нас до нього немає, а ось у грі багато незрозумілих моментів – дуже багато браку. Також багато браку було у Рамона Лопеса, але, з іншого боку, можна врахувати, що він вийшов у Луцьку вперше і хотів сподобатися вболівальнику.

Щодо вболівальників. Я хотів би відмітити, що сьогодні усі вболівальники, навіть коли у команди не виходили деякі моменти, дуже її підтримували. Я від усієї команди хочу їм подякувати, що вони протягом всього матчу палко підтримували нас і дванадцятий гравець відчутно був на нашій стороні.

У другому таймі пішла зовсім друга гра. Цьому сприяло й те, що Пищур забив дуже потрібний м’яч на початку тайму. Згодом Сашко віддав передачу на Павлова, котрий подвоїв рахунок. Але разом з тим, у нас ще багато браку, як у нападі, так і в захисті. Ми скористалися своїми моментами, гравці «Геліоса» - ні. Проте, я вважаю, що команда буде прогресувати, бо є амбіційні молоді гравці. Ви бачили, як Жук грав вже при рахунку 2:0 на нашу користь. А при нічийному рахунку в нього та і в інших молодих футболістів не все виходило. Та я думаю, що вони будуть додавати. І той же Карасюк, який в обороні зіграв достатньо кваліфіковано, але для опорного півзахисника цього замало, він ще повинен вести всю гру. Виділяти нікого я не хочу, бо команда бореться і було дуже багато віддачі на полі. Хочеться тільки, щоб ми більше грали в комбінаційний футбол. Сьогодні ви це побачили після рахунку 2:0, з’явився контроль м’яча, з’явилися цікаві передачі в атаці.

Сьогодні ми дали змогу пограти усім молодим футболістам. Гущин, Ковальчук, Карасюк, Рубцов, Марковець... Команда молода і ми хочемо більше зіграності футболістів, щоб виникали комбінаційні моменти і гра подобалася глядачам. Після першого тайму в роздягальні відбулася розмова, де гравцям було наголошено, що вони грають для уболівальників, яких сьогодні прийшло багато і хлопці у другому таймі показали свою гру. Ми сподіваємось, що й у наступному домашньому поєдинку відчуємо справжню підтримку волинських уболівальників...

- Володимир Олексович, у попередньому матчі в Бурштині відчувалася помітна нервозність у діях молодих оборонців, сьогодні ж захист зіграв більш зібрано. Як працювали у даному напрямку?

- Ну, й сьогодні у перші п’ятнадцять хвилин все ж таки відчувалася деяка нервозність крайніх захисників. Але у цій грі у нас не грав Володя Ковалюк, який вносить спокій у лінію захисту. Його досвід позитивно сприяє грі. Він може прийняти, направити гру, може заспокоїти гравців. У нас дуже молодий захист, але тільки таким чином можна робити кроки уперед. Ми вчимося на своїх помилка, але хотілося, щоб ці помилки були як наслідок вдалих ігор. Щоб очок ми не втрачали. У кожній грі потрібно налаштовуватися на перемогу і брати залікові пункти по максимуму й давати ріст молодим. Ми хочемо дати молоді змогу пограти, розкритися і згодом будемо знати на кого розраховувати надалі.

- Сьогодні Кінаш вийшов з капітанською пов’язкою. З чим це пов’язано?

- Це пов’язано з тим, що він добре працює. Головний тренер команди Віталій Кварцяний доручив йому капітанську пов’язку не просто так. Ярослава це більше організувало в побуті, оранізувало в самодисціпліні і у самих матчах. Якщо ви пригадуєте попередні ігри першого кола, то видно було, що Кінаш іноді недопрацьовував у відборі. Сьогодні ми цього не побачили. Він старався усю гру, стелився, де потрібно було, у підкатах, боровся за верхові м’ячі... Я думаю, що та пов’язка дала йому ще більшу націленість щоб рости в ігровому плані. Ярослав стає лідером команди і це не секрет. У нього з кожною грою є промінчики росту і він може стати висококласним гравцем, якщо буде до себе серйозно відноситися. Я думаю, що у зв’язку з цим Віталій Володимирович і довірив йому капітанську пов’язку, адже Ярослав своєю грою може повести усю команду і молоді гравці можуть з нього брати приклад...

- Що скажете при Вишняка?

- Цей гравець тільки прийшов у команду і нам потрібно було його випробувати. Ми замінили Ковальчука і на правому фланзі стало десь трохи «спокійніше», менше було прострільних передач. Він вийшов і трохи заспокоїв ситуацію зі сторони суперника... Ми його заявили на друге кола, а далі все буде вирішувати гра самого футболіста. Рівень його гри й вирішить подальшу долю у «Волині».

Юрій Погребняк (головний тренер «Геліоса»): Мені сподобалася команда «Волинь». Молоді хлопці. Може щось не вдається, але я думаю, що майбутнє за цією командою. «Волинь» на правильному шляху. У нас сьогодні були певні труднощі. Напередодні була досить серйозна домашня гра проти «Олександрії» і шість футболістів основного складу травмувалися. До того ж, троє пропускали матч через перебір жовтих карток. Фактично грав дублюючий склад. Тому на мою думку ось такий результат...